та технічним вимогам.
   У частині другій статті 63 Житлового кодексу зазначено, що не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, але за розмірами нижче встановленого для надання одній особі, частина кімнати чи кімната, зв'язана з іншою спільним ходом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор тощо).
   Розміри жилих приміщень, що надаються в нашій країні, передбачені статтею 47 Житлового кодексу і не повинні перевищувати 13,65 м2 на одну особу, але не можуть бути менше рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті.
  
   § 3. Права і обов'язки наймача та членів його сім’ї на користування жилим приміщенням
   У частині першій статті 64 Житлового кодексу передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки нарівні з наймачем. Отже, наймач, на ім'я якого виданий ордер і з яким укладений договір найму жилого приміщення, не користується ніякими перевагами перед членами його сім'ї, а є лише представником сім'ї перед наймодавцем. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору.
   У частині другій статті 64 Житлового кодексу визначено, хто може належати до членів сім'ї наймача. Передусім це дружина наймача, їхні діти й батьки.
   До дружини наймача відноситься особа, з якою наймач перебуває в зареєстрованому шлюбі (термін «дружина» означає не тільки жінку, а й чоловіка), права і обов'язки дружини наймача виникають одночасно з наймачем у разі внесення до ордера її прізвища та спільного вселення у жиле приміщення. До дружини наймача відноситься також особа, яка вселилася у найняте приміщення після реєстрації шлюбу з наймачем для створення сім’ї і постійного проживання у найнятому жилому при-міщенні.
  
   143
  
   Неповнолітні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>