і 226 про обмеження при відчуженні жилих будинків, у тому числі і шляхом дарування, та статті 227 про обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів дарування будівельних матеріалів за участю громадян.
   Дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій громадській організації укладається у простій письмовій формі. Таке правило може зберегтися і в новому Цивільному кодексі, за винятком, можливо, дарування нерухомості.
   Правила цивільного законодавства про форму договорів дарування мають поширюватися й на ті угоди, які укладаються між подружжям, батьками і дітьми та між іншими близькими особами. Проте у юридичній літературі висловлювалися думки про необов'язковість застосування правил цивільного законодавства про форму угод, що укладаються між такими особами, зокрема між подружжям. Обґрунтовувалося це тим, що правила про нотаріальне посвідчення договору дарування на суму понад 500 крб. розраховані на регулювання відносин учасників цивільного обігу і не можуть бути повною мірою застосовані до майнових відносин подружжя, обумовлених їхніми особистими взаємовідносинами. З таким підходом до досліджуваної проблеми не можна погодитися, оскільки, як правило, договори дарування між громадянами обумовлені особистими зв'язками, особливо між подружжям, батьками і дітьми та іншими родичами. Важко припустити, що ця обставина не була відома законодавцю, який не зробив ніяких винятків для таких осіб з правил про форму угод дарування.
   Необов'язковість належного оформлення угод між подружжям чи іншими близькими особами позбавляла б суд у багатьох випадках можливості встановлення реальної наявності між ними договірних відносин. Це дозволяло б подружжю легко уникати відповідальності за особистими боргами або очікуваної конфіскації майна, оскільки дружина-боржник або один з подружжя, який скоїв злочин,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>