ності, закріпленого за ними майна іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам, і водночас припинено дію пункту 6 статті 10 Закону України «Про підприємства в Україні» в частині здійснення такими підприємствами безоплатної передачі майна громадянам.2
   Чинне законодавство не виключає можливості укладення договору дарування (безоплатного відчуження) майна між двома юридичними особами. Як правило, вони укладають між собою сплатні угоди. Водночас набувають поширення угоди, за якими юридичні особи, що займаються підприємництвом, передають безоплатно майно різноманітним громадським об'єднанням (товариствам), некомерційним організаціям на засадах спонсорства, благодійництва тощо. Такі угоди за своїм змістом є близькими до дарування.
   ----------------------------------------------------------
   1 Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №38. — Ст. 562,
   2 Відолюсті Верховної Ради України. — 1993. — №7. — Ст. 52.
  
   91
  
   Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. При даруванні необхідно також дотримуватися спеціальних правил, встановлених для набуття права власності громадянами на окремі види майна (наприклад, вогнепальна зброя).
   На відміну від договору купівлі-продажу відчужувач майна (дарувальник) за договором дарування не зобов'язаний дотримуватися усіх існуючих вимог до якості відчужуваного об'єкта. Безумовно, етичніше, коли дарувальник повідомляє обдарованого про відомі йому недоліки дару, оскільки обдарований мав би можливість утриматися від прийняття його. Дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки прийнятого дару або нести витрати, пов'язані з їх виправленням, або обмінювати на якісну річ (навіть тоді, коли йому було відомо про існування недоліків дару). Водночас вважаємо,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-702 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>