і боржників.
За суб'єктним складом зобов'язальні відносини відрізняються від відносин власності. В останніх носій суб'єктивного абсолютного права — власник — вправі вимагати від кожного й усіх суб'єктів не порушувати його права власності. У відносинах власності один суб'єкт — власник — завжди конкретна особа. Щодо зобов'язаних осіб, то це невизначено велика кількість громадян і організацій, які повинні утримуватись від порушення права власності. За визначеністю кола зобов'язаних осіб зобов'язальні відносини і відносини власності — це різні види цивільно-правових вщносин: зобов'язання — відносні правовідносини, а відносини власності — абсолютні правовідносини.
Об'єкти зобов'язань, як і кожного цивільно-правового відношення,—це те, на що спрямовані права і обов'язки суб'єктів. Так, кредитор вправі вимагати від боржника вчинення дій. Боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші. Звідси можна зро-
6
бити висновок, що права кредитора і обов'язки боржника спрямовані на дії. Отже, об'єктами зобов'язань є дії. У відносинах власності права власника та обов'язки громадян і організацій спрямовані на річ. Об'єктами відносин власності є речі. Тому відносини власності інакше називають речовими відносинами.
Зміст зобов'язання становлять права, вимоги кредитора і обов'язки боржника. Вони мають найрізноманітніший характер. Ця різноманітність потребує упорядкування за допомогою певних класифікаційних ознак. За змістом виділяють зобов'язання, спрямовані на:
— передачу майна — маються на увазі, по-перше, зобов’язання, спрямовані на передачу майна у власність на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, позики, довічного утримання, і, по-друге, зобов'язання у зв'язку з передачею
|