ніж закон, яка охоплює всю
   сукупність загальнообов'язкових норм. У зв'язку з цим може постати питання:
   яку різницю вбачають автори між правилами і нормами.
   Звичайно, будь-яке визначення приватного права може мати вразливі сторо-
   ни. Тому головним завданням у вирішенні проблеми публічного і приватного пра-
   ва має бути виявлення найважливіших юридичних ознак, що слугують підставою
   для їх розмежування. В юридичній науці в основу цього розмежування покладе-
   но категорію інтересу. Вважається, якщо йдеться про державний інтерес, право-
   ве становище держави, її органів, про регулювання відносин, що мають суспіль-
   ний інтерес, то це сфера публічного права, але коли йдеться про інтерес окремих
   Скакун О. Ф., Пушкін О. А. Правова система України: час нових звершень // Правова
   система України: теорія і практика. — К., 1999. — С. 36.
   Л
   Кон:титуційне право України. — К., 1999. — С. 13.
   о
   Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право. — К., 2001. — С. 5.
  
   Вступ до цивільного права 9
   приватних осіб, майнові відносини між ними, їх правове становище у зв'язку з
   цим, то це сфера приватного права1. Безумовно, категорія інтересу тут є надзви-
   чайно важливою, але не єдиною. Крім того, "суспільний інтерес" як правову ка-
   тегорію необхідно розуміти у даному разі у вузькому значенні, адже потреба вре-
   гулювання майнових відносин між приватними особами також обумовлюється
   суспільним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>