уються у відповідних збірниках.
   Судова практика, яка закріплюється в окремих рішеннях з цивільних справ,
   не має обов'язкового значення для судів країни. Рішення з конкретних справ зо-
   бов'язують лише учасників спорів, і у разі набрання ними законної сили є
   обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових
   осіб та "ромадян і підлягають виконанню на всій території України (ст. 14 ЦПК
   України). Разом з тим вивчення судової практики необхідно для з'ясування зміс-
   ту цивільних законів та їх правильного застосування. Судову практику законода-
   вець також враховує у процесі вдосконалення чинного законодавства і видання
   нових нзрмативних актів.
   Статтею 40 Закону України "Про судоустрій України" від 5 червня 1981 р.
   передбачалася обов'язковість керівних роз'яснень Верховного Суду України з
   питань застосування законодавства для судів, інших органів і посадових осіб, що
   застосовують закон, з якого було дано роз'яснення. Статтею 12 Закону України
   "Про арбітражний суд" від 4 червня 1991 р. також встановлювалося, що роз'яс-
   нення Вищого арбітражного суду є обов'язковими для судів та учасників госпо-
   дарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого було дано роз'-
   яснення.
   Однак у зв'язку з проведенням судової реформи відбулися певні зміни у ком-
   петенції Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, одним з яких
   є Вищий господарський

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>