|
конструюванні норм Основ цивільного законо-
давства Союзу РСР і союзних республік 1961 р. і Цивільного кодексу УРСР
1963 р.3. Звертає на себе увагу також конструювання назв глав, статей та їхньо-
го змісту в ЦК УРСР, в якому розділ 3 називається "Право власності", а глави 7—
13 відловідно мають назви "Державна власність", "Власність колгоспів, інших коо-
перативних організацій, їх об'єднань", "Особиста власність", "Спільна власність",
"Виникнення і припинення права власності", "Захист права власності".
У назвах одних статей застосовується поняття "право власності", у назвах
інших — "власність". Такі ситуації допустимі, але лише тоді, коли безпосередньо
із змісту правової норми випливає економічний характер власності. Саме такий
підхід до цієї проблеми застосовано у п. 4 ст. 2 Закону України "Про власність",
в якому записано, що "власність в Україні виступає в таких формах: приватна,
колективна, державна". Проте у деяких інших випадках законодавець безпідс-
тавно застосував поняття "власність", зокрема в ст. 15 вищезазначеного закону,
яка має назву "Одержання громадянином у власність квартири та іншого май-
на". Фактично у цій статті йдеться про виникнення у громадянина права влас-
ності на квартиру та інше майно. Немає термінологічної єдності у застосуванні
цих понять у новій Конституції України 1996 р. (статті 41, 85, 92, 116, 142, 143).
І все-таки в Законі України "Про
|