|
у разі, коли ця особа попередньо не зверталася до
засобів масової інформації щодо спростування зазначених відомостей.
Відповідно до ст. 7 ЦК УРСР, обов'язок позивача у цивільній справі — довес-
ти лише сам факт поширення відповідачем відомостей, що його порочать, осо-
бою, де якої пред'явлено позов. Крім того, позивач має право подати докази не-
відповідності дійсності таких відомостей.
Позовна заява повинна містити дані про те, які саме відомості, що порочать
особу, поширені відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким такі ві-
домості повідомлені, посилання на докази, що стверджують зазначені обставини,
а також прохання про спростування відомостей.
Таким чином, обов'язок доведення того, що поширені відомості відповідають
дійсності, покладається на відповідача.
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації суди мають виходити
з того, що позивач повинен довести факт поширення відомостей, які порочать
його честь, гідність чи ділову репутацію, саме відповідачем, а той зобов'язаний
довести, що ці відомості відповідають дійсності2.
Підставою правовідносин, що розглядаються, є протиправна дія, а саме —
поширення відомостей, які порочать честь і гідність чи ділову репутацію грома-
дянина або організації і не відповідають дійсності або викладені неправдиво.
Судова практика тлумачить цей юридичний факт таким чином.
По-герше, при розгляді цивільних справ,
|