обів та ці-
   лей такого врегулювання. Основним організаційно-структурним об'єднанням
   цивільно-правових норм є згрупування їх у цивільно-правові інститути. Отже,
   цивільно-правовий інститут — це певна сукупність цивільно-правових норм,
   що регулюють певну споріднену зовнішньо і внутрішньо категорію цивільно-пра-
   вових віднссин. Такими є, наприклад, інститути позовної давності, права влас-
   ності, купіЕлі-продажу, дарування, найму, схову. При цьому серед багатьох ін-
   ститутів цивільного права є такі, що містять норми, які застосовуються при
   регулюванні усіх цивільно-правових відносин, тобто загальноцивілістичні інсти-
   тути утворюють Загальну частину цивільного права. Ті ж правові інститути,
   норми яких взаємодіють з нормами Загальної частини та регулюють безпосеред-
   ньо конкретні майнові та особисті немайнові відносин, утворюють Особливу
   (спеціальну) частину цивільного права.
   Такий поділ цивільного права певною мірою є умовним, адже на відміну від
   кримінального права, в якому існування Загальної та Особливої частин безпосе-
   редньо обумовлено структурою Кримінального кодексу України, законодавчої
   обумовленссті ЦК України виділення Загальної та Особливої частин цивільного
   права не існувало. Тому в цивілістичній науці іноді висловлюються заперечення
   щодо наявності підстав для поділу цивільного права на загальну та особливу час-
   тини, оскільки в ньому немає універсальної загальної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>