ожливість вимагати від оточуючих не розголошувати ві-
   домості, які стали їм відомі з будь-яких джерел або обставин, що стосуються осо-
   бистого життя громадянина. Отже, кожен зобов'язаний не розголошувати відо-
   мості з особистого життя іншої людини.
   Нині законом встановлено таємницю усиновлення, лікарську таємницю, та-
   ємницю нотаріальних дій, таємницю операцій ощадних банків, адвокатську таєм-
   ницю. Проте, у повному обсязі це право у чинному цивільному законодавстві ще
   не закріплено. Визначено лише правовий режим певних відомостей про особисте
   життя окремих осіб. Немає в цивільному законодавстві також ефективних спе-
   цифічних заходів захисту права громадянина на таємницю особистого життя.
   Щоб запобігти вчиненню злочину, з'ясувати істину під час розслідування
   кримінальної справи і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо,
   суд може встановити винятки із права на таємницю особистого життя, у перед-
   баченому законом порядку.
   Таким чином, як це передбачається ч. 4 ст. 302 ЦК України, обставини осо-
   бистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише
   за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням
   суду.
   Право на особисті папери дає можливість громадянину перешкодити тре-
   тім особам доступ до особистої документації. В ЦК України йдеться про правову
   охорону особистих паперів — документів, фотографій, щоденників та інших

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>