ацію об'єднуються в одне суб'єктивне право громадян. Відповідно до
   ЦК України право на недоторканність ділової репутації є самостійним осо-
   бистим немайновим правом фізичної особи (ст. 300), а право на повагу до гід-
   ності та честі міститься у ст. 298, в якій вказано, що кожен має право на пова-
   гу до його гідності та честі, а гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
   Такий підхід є цілком правильним і обгрунтованим.
   Автори вказують на те, що якщо право на честь і гідність належить кожній
   особі, то носіями ділової репутації можуть бути далеко не всі суб'єкти цивільного
   пзава, наприклад, не можуть мати ділову репутацію непрацюючі пенсіонери, ін-
   валіди, які не мають фізичної можливості займатися певною справою та ін. Із
   ц^ого робиться висновок, що ділову репутацію можуть мати громадяни, які здійс-
   нюють підприємницьку діяльність та юридичні особи1.
   Між тим законодавчого захисту потребує не лише репутація підприємців.
   Мають право розраховувати на захист своєї репутації і лікарі, педагоги, державні
   службовці. Пропозиції назвати репутацію професійною чи службовою не зміню-
   ють суті даного питання.
   Питання захисту честі, гідності та ділової репутації у судовому порядку роз-
   глядається у наступних главах.
   ЦК України у ст. 299 зобов'язує кожного шанобливо ставитися до тіла люди-
   ни, яка померла, і до місця поховання людини. У разі глуму над тілом людини,
   яка померла,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>