Це положення збігається зі ст. 32 Конституції, згідно з якою ніхто
   не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, ст. 12 Загальної
   деклазації прав людини та ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і полі-
   тичні права.
   Відповідно до ч. 2 ст. 292 ЦК України фізична особа не може бути проти її
   волі розлучена з сім'єю, крім випадків, встановлених законом, а згідно з- ч. З
   ст. 4 Сімейного кодексу України особа може бути примусово ізольована від сім'ї
   лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
   Ф зична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та ро-
   дичами незалежно від того, де вона перебуває (ч. З ст. 292 ЦК України). Так, за
   ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на без-
   перешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній
   ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо).
   До особистих немайнових прав цивільного права не можуть бути включені
   права, що виникають у зв'язку зі вступом громадян у сімейні відносини, зокрема
   право на укладення та розірвання шлюбу, батьківські права тощо. Названі права
   є змістом не цивільних, а сімейних правовідносин, тобто належать до сфери са-
   мостійної галузі права.
   Стаття 293 ЦК України закріплює право малолітньої, неповнолітньої особи,
   а також фізичної особи, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої
   обмежена, на опіку

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>