цивільного законодав-
   ствг, а саме: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя
   фізичної особи; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, пе-
   редбачених виключно законом; свобода договору; свобода підприємництва; судо-
   вий захист будь-якого цивільного права у разі його порушення( ст. 3). Наявність
   законодавчого визначення принципів не є перешкодою до виявлення у цивільно-
   му праві й інших правових принципів. Зокрема, досить важливе значення у ци-
   вільно-правовому регулюванні мають: юридична рівність учасників цивільних
   правовідносин перед законом; непорушність права власності та рівність усіх її
   форм; свобода не лише договору, а й усіх інших можливих угод (правочинів);
   здійснення цивільних прав за своєю волею і на власний розсуд; застосування ци-
   вільно-правової відповідальності за винну та протиправну поведінку (бездіяль-
   ність), за винятками, передбаченими законом, без приниження честі, гідності, ін-
   ших особистих суб'єктивних прав порушника. Так чи інакше, у кожній правовій,
   демократичній, соціально орієнтованій державі мають закріплюватися такі юри-
   дичні принципи правового регулювання, які повинні відображати та закріплюва-
   ти соціально-економічні засади в державі і загальнолюдські гуманістичні ціннос-
   ті, які далеко не завжди мають своє безпосереднє формальне закріплення у
   правових нормах. Для цивільного права характерним також

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>