ояви бажання покінчити з життям, взагалі не йдеться. Є
   лише вбивство однією особою іншої особи, незаінтересованою особою. Критики
   останнього визначення неодноразово вказували на те, що воно може
   спричинитися до розгулу вбивств.
   Так звана Цюріхська декларація, прийнята на міжнародному симпозіумі Сві-
   тової федерації "Право померти" від 14 жовтня 1998 р. містить таке визначення
   евтаназії: "дієздатні дорослі особи, які переносять жорстокі та нестерпні страж-
   дання, мають право на отримання медичної допомоги з метою покінчити з жит-
   тям, яі<що це їхня постійна, добровільна і усвідомлена вимога". Однак учасники
   Міжнародного руху проти евтаназії вважають за необхідне визначитися, що слід
   тоді розуміти під стражданням, враховуючи те, що медики, які приймали вказану
   Декларацію, зробили застереження, що під стражданнями вони розуміють не
   хворобу, а сам стан депресії і тяжкого душевного болю; і навіть у разі бездоган-
   ного знеболювання люди, які страждають від смертельної хвороби, повинні мати
   право на "допомогу у смерті". Таким чином, особи, які підписали Декларацію,
   вважають, що той, у кого є фізичні, психічні, емоційні, економічні або сімейні
   проблеми, вимагатиметься надання летальної ін'єкції або смертельного передозу-
   вання ліків, якщо стресові фактори розглядатимуться як жорсткі та нестерпні.
   З аналізу самого поняття евтаназії можна зробити висновок про зміни у тлу-
   маченні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>