кари на прак-
   тиці), під правом на життя розуміється те, що жодна людина не може бути по-
   збавлена життя свавільно, без відповідної правової процедури. Це так зване
   відносне право на життя1.
   1 Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободі
   людини і громадянина: Навч. посібник. — К.: Парламент, вид-во, 1999.
  
   233 Глава 16
   Зміст наведеної ст. 27 Конституції України свідчить, на думку фахівців кон-
   ституційного права, про те, що в Україні діє принцип не абсолютного, а віднос-
   ного права на життя: "Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя"1. У ЦК
   України, як можна зрозуміти із тексту ст. 282, йдеться про абсолютне право на
   життя: "Фізична особа не може бути позбавлена життя".
   Складним і дискусійним завжди було саме поняття життя. Можна сказати,
   що життя — це фізичне, духовне та соціальне функціонування людини як ком-
   плексного біосоціального організму. Життя є триваючим процесом, а тому важ-
   ливе значення має визначення моменту появи життя і моменту його припинен-
   ня. Для права ці проблеми пов'язані із визначенням юридичне значимих фактів
   та їх правовими наслідками.
   Зазнавав критики в юридичній літературі і сам вислів "право на життя". Так,
   на думку 3. В. Ромовської, назва "право на життя" є неточною. Більш правиль-
   ним було б називати це право правом на недоторканність життя, "оскільки лише
   шляхом порушення права на тілесну

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>