советских граждан. — М., 1991. —
   С. 14.
  
   Поняття особистих немайнових відносин та ... прав фізичної особи 237
   § 3. Особисті немайнові права, що забезпечують
   природне існування фізичної особи
   Головним, фундаментальним правом людини є право на життя. Існування
   цього права обумовлено самим існуванням людини, воно є найбільш природним.
   Невід'ємне право на життя кожної людини проголошено на міжнародному
   рівні. Вперше міжнародно-правова регламентація права на життя була дана у За-
   гальній декларації прав людини 1948 р. Стаття 3 Декларації проголошує, що
   кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність, однак
   не містить тлумачення цього права. Європейська конвенція про захист прав лю-
   дини і основних свобод 1950 р. у ст. 2 закріплює положення про те, що право
   кожної особи на життя не тільки проголошується, а й охороняється законом. По-
   збавлення життя не розглядається як порушення права на життя, якщо воно є
   результатом застосування сили, не більш ніж абсолютно необхідної:
   1) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;
   2) для здійснення законного арешту або запобігання втечі особи, затриманої
   на законних підставах;
   3) у разі дій, передбачених законом, для придушення бунту або заколоту.
   Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. в ст. 6 вста-
   новлює, що право на життя є невід'ємним правом будь-якої людини, яке охоро-
   няється

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>