єстрації актів
   громадянського стану) за заявою обох дружин1.
   М. С. Малеїн вважає, що, правовий захист — це система юридичних норм,
   які спрямовані на запобігання правопорушенню та ліквідацію його наслідків2.
   C. С. Алексєєв додержується думки, що правовий захист — це державно-
   примусова діяльність, спрямована на поновлення порушеного права, забезпечен-
   ня виконання юридичного обов'язку3.
   3. В. Ромовська вважає, що "правовий захист — завжди акт, що вже відбув-
   ся" У деяких випадках для реалізації заходу державного примусу достатньо ви-
   несення судового рішення. Оскільки в рішеннях про визнання права чи розірван-
   ня договору відповідач не примушується до певної активної поведінки, акт
   правосуддя і правовий захист збігаються у часі. Якщо ж відповідач присуджуєть-
   ся до певної поведінки (повернути майно, сплатити неустойку) — реалізація дер-
   жавного примусу органічно пов'язана з виконанням рішення, без чого правовий
   захист не можна вважати таким, що відбувся4.
   Для досягнення правового захисту необхідна певна процедура. Тому особли-
   ве значення має результат цієї діяльності, який виражений в акті відповідного
   державного органу.
   Правовий захист нерозривно пов'язаний з правовою охороною. Проте, це різ-
   ні категорії. Різниця цих понять визначена в законі. Так у ст. 5 ЦК УРСР йдеться
   про охорону цивільних прав, а у ст. 6 — про захист та способи захисту цивіль-
   них прав. У новому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>