сті. Тому важливе місце посідає виконання обов'язку в на-
   турі: передати річ, виконати певні дії.
   При цьому право вимагати виконання у натурі має кредитор. Боржник не мо-
   же відмовитися від виконання обов'язку в натурі, крім випадків неможливості
   виконання, передбачених законодавством. Якщо принцип належного виконання
   обумовлює виконання обов'язку відповідно до всіх умов зобов'язання, то реаль-
   не виконання стосується лише однієї умови — предмета обов'язку. Під останнім
   розуміють певні блага, з якими пов'язані обов'язки. З передачею предмета зо-
   бов'язання або здійсненням інших дій уповноважена особа набуває благ, які ста-
   новлять мету цивільних правовідносин.
   Після належного виконання юридичного обов'язку правовідносини між кон-
   кретними особами припиняються, оскільки досягнута мета певних правовідно-
   син. Уповноважена особа реалізувала суб'єктивне право, якому відповідав пев-
   ний юридичний обов'язок. Отже, носієм цивільно-правового обов'язку є особа,
   до якої звернуто вимогу закону або договору щодо додержання певної поведінки.
   Суб'єктами виконання пасивних обов'язків є громадяни, юридичні особи і дер-
   жава. Майнова відповідальність у цивільному праві настає з досягненням 15-річ-
   ного віку. Але це не означає, що неповнолітні, які не досягли зазначеного віку,
   можуть порушувати пасивний обов'язок утримуватися від певних дій, забороне-
   них законом.
   Від імені підприємств,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>