ведення переговорів), але ці дії лише
   сприяють укладенню угоди. Вольові ж дії представника безпосередньо створю-
   ють, змінюють та припиняють цивільні права та обов'язки.
   Рукоприкладач — це особа, яка лише допомагає в оформленні угоди, підпи-
   сує її за особу, яка не може це зробити власноручно внаслідок фізичної вади,
   хвороби або з будь-яких інших причин (наприклад, підписує заповіт). У цьому
   разі рукоприкладач не висловлює своєї волі, а лише підтверджує той факт, що
   громадянин висловив свою волю на укладення угоди. Саме за критерієм вияву
   волі він відрізняється від представника.
   Діяльність представника дуже схожа на діяльність комісіонера, який укладає
   угоди в інтересах комітента. Однак комісіонер вчиняє угоди від свого імені за ра-
   хунок комітента (ст. 385 ЦК УРСР), представник же діє від імені особи, яку він
   представляє. Частина 2 ст. 238 нового ЦК України зазначає, що не є представ-
   ником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також осо-
   ба, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому право-
   чинів.
   Повноваження представника. Як уже зазначалося, представник здійснює
   від імені особи, яку він представляє, певні юридичні дії внаслідок повноваження.
   В юридичній літературі існують різні точки зору на правову природу повно-
   важень представника. Більшість учених розглядає повноваження представника
   як особливе суб'єктивне право,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>