чиняти ті правочини, які не має пра-
   ва вчиняти особа, яку він представляє. По-друге, представник не може вчиняти
   правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто
   тією особою, яку він представляє. По-треттє, представник не може вчиняти пра-
   вочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах ін-
   шої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного пред-
   ставництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
   Мета представництва — здійснення представником угод та інших юридичних
   дій в інтересах і за рахунок особи, яку він представляє. Угоди, які вчиняються
   представником, є його власними, самостійними вольовими діями, які створюють,
   змінюють або припиняють цивільні права та обов'язки у іншої особи — особи,
   яку представляють.
   У відносинах представництва беруть участь три суб'єкти: особа, яку пред-
   ставляють, представник і третя особа.
   Особою, яку представляють, може бути будь-який суб'єкт цивільного пра-
   ва — громадянин, юридична особа незалежно від наявності у них дієздатності.
   Представником є громадянин або юридична особа, які мають повноваження
   на здійснення юридичних дій від імені особи, яку представляють. Представники
   громадяни, як правило, мають бути повністю дієздатними. Як виняток, представ-
   никами можуть бути особи, які досягли трудового повноліття, тобто в основному
   16-річного віку (ст. 188

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>