тва. Проте зміст ст. 62 дає змо-
   гу визначити представництво як здійснення однією особою (представником) від
   імені другої особи (яку представляють) через повноваження, що грунтується на
   довіреності, законі або адміністративному акті, угод та інших юридичних дій, в
   результаті чого у особи, яку представляють, безпосередньо створюються, зміню-
   ються . припиняються цивільні права та обов'язки.
  
   198 Глава 14
   Новий ЦК України (ст. 238) визначає представництво як правовідносини, в
   яких сдна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин
   від імені другої сторони, яку вона представляє.
   Суть представництва полягає в діяльності представника щодо реалізації пов-
   новажень в інтересах і від імені особи, яку представляють. Однак слід зазначити,
   що не всякі угоди можуть бути вчинені представником. Стаття 62 ЦК УРСР пе-
   редбачає, що не допускається укладення через представника угоди, яка за своїм
   характером може бути укладена лише особисто, а так само інших угод, зазначе-
   них у законі. Так, ст. 541 ЦК УРСР зазначає, що заповіт має бути підписаний
   особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
   Нозий ЦК України містить окрему статтю, яка визначає коло правочинів, які
   не може вчиняти представник. Так, по-перше, представник може бути уповнова-
   жений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку
   він представляє, а, отже, він не має права вчиняти

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>