у набувача майна за договором ви-
   никає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або догово-
   ром. Тобто сторони в договорі мають право самостійно визначити момент виник-
   нення права власності на відчужуване майно. Якщо сторони цього не виконають
   і такий момент не буде визначений спеціальною нормою, то діятиме загальне
   правило про виникнення права власності на річ з моменту її передачі набувачеві.
   Таке правило не є обмеженням сторін у праві вибору поведінки, навпаки, воно
   спрямоване на встановлення визначеності у їх правовому становищі за відсут-
   ності їх власної волі у вирішенні даної проблеми. Саме тому у багатьох інших
   випадках закон визначає порядок поведінки суб'єктів цивільного права. Іншими
   словами, цивільне право здійснює свою регулятивну функцію щодо відносин у їх
   нормальному (позитивному) стані.
   Є певні особливості виявлення ініціативності у "негативних" відносинах, на-
   приклад у тих, що виникають у зв'язку з заподіянням шкоди однією особою ін-
   шій (делілтні зобов'язання). Ця особливість полягає насамперед у тому, що де-
   ліктне (негативне) зобов'язання виникає за волею однієї особи і всупереч волі
   іншої. У такій ситуації заподіювач шкоди стає боржником, а потерпіла особа —
   кредитором. Відповідно потерпілий набуває право звернутися до заподіювача
   шкоди з вимогами (в тому числі і в судовому порядку) про відшкодування завда-
  
   Вступ до цивільного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>