х партій продукції до закінчення цих
   проміжків часу у межах загального строку).
   У навчальній літературі наводяться також інші підстави для класифікації
   строк_в (визначені і невизначені, загальні і спеціальні, початкові, проміжні та
   кінцеві, максимальні й мінімальні тощо).
   Загальне значення для всіх інститутів цивільного права має поділ строків
   (термінів) за способами їх, встановлення. Строк визначається закінченням пе-
   ріоду часу, що обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями і годинами. Тер-
   мін, встановлений законом, іншими правовими актами, правочином (угодою) або
   такий, що призначається судом, найчастіше визначається календарною датою.
   Строк або термін можуть бути визначені також вказівкою на подію, яка обов'яз-
   ково iv.ae настати, або моментом витребування кредитора. Отже, закон допускає
  
   Строки {терміни). Позовна давність 187
   вільна способів визначення строку (терміну), кожний з яких може бути викорис-
   таний самостійно або водночас з іншими.
   Найбільша визначеність у взаємовідносинах сторін досягається при позна-
   ченні термінів календарними датами. Останні можуть бути конкретизовані
   вказівкою на години і навіть хвилини, які приурочені до певної дати. Наприклад,
   у договорах на виконання обчислювальних робіт строки подання замовником ви-
   конавцеві вихідних документів визначаються не тільки календарними датами, а
   й годинами.
   Досить поширеним способом визначення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>