обов'язки, як і особа фізична,
   за винятком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні
   властивості людини. Таким чином, самостійність (незалежність) учасників ци-
   вільного обігу забезпечується шляхом визнання їх суб'єктами цивільного права
   з рівною правоздатністю.
   За таких обставин два чи більше учасників, вступаючи, наприклад, у договір-
   ні відносини, зберігають свій самостійний (незалежний) організаційно-майновий
   статус суб'єкта цивільного права.
   /ніціативно-диспозитивний характер цивільних норм відображає специфі-
   ку виникнення правових зв'язків між учасниками суспільних відносин, що потра-
   пляють у сферу дії цивільно-правового регулювання. Реально це виявляється в
   тому, що за загальним правилом суб'єкти цивільного права вступають у правові
   відносини на свій розсуд, за власним бажанням, самостійно визначають порядок
   і доцільність своєї поведінки. За таких обставин особа має можливість обрати оп-
   тимальний варіант своєї поведінки.
   У деяких випадках законодавець може безпосередньо діяти за власною ініціа-
   тивою. Наприклад, відповідно до ст. 320 ЦК України та ст. З Закону України
   "Про власність" власник має право на свій розсуд вчиняти щодо свого майна
   будь-які дії, що не суперечать закону. В законі використовується й інший спосіб
   визначення поведінки суб'єктів цивільного права. Так, відповідно до ст. 336 ЦК
   України Іст. 128 ЦК УРСР) право власності

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>