вності), або тому, що сторони не використали надану їм можливість
   визначити строк на свій розсуд (наприклад, збільшити гарантійний строк). Не
  
   Строки (терміни). Позовна давність 185
   викликає сумніву вольовий характер строків, встановлюваних самими учасника-
   ми правовідносин або за рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу.
   Як результат вольових і усвідомлених юридичних дій суб'єктів права строки
   мають на собі відбиток суб'єктивного, але будучи встановленими, вони існують
   уже об'єктивно. У сфері цивільно-правових відносин юридичне значення має не
   закінчення часу взагалі, а закінчення певного строку, настання певного моменту
   в часі. Перебіг і обчислення строків у цивільному праві відбуваються за прави-
   лами, встановленими за волею законодавця. Серед обставин, які впливають на
   перебіг строків позовної давності (зупинення, перерву), закон передбачає і во-
   льові дії учасників правовідносин або державних органів: переведення на воєн-
   ний стан Збройних Сил України, у складі яких перебувають позивач або відпові-
   дач (ст. 78 ЦК УРСР, ст. 245 ЦК України); вчинення позову у встановленому
   порядку або здійснення зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання бор-
   гу (ст. 79 ЦК УРСР, ст. 246 ЦК України) тощо. Суд за наявності поважних при-
   чин прогаяння строку позовної давності, може відновити цей строк і захистити
   порушене право (ст. 80 ЦК УРСР, ст. 250 ЦК України). Учасники

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>