аються вони відносно дійсними
   або заперечними. До них належать угоди, укладені:
   а) неповнолітніми віком від 15 до 18 років (ст. 53 ЦК УРСР);
   б) громадянами, обмеженими у дієздатності внаслідок зловживання спиртни-
   ми напоями або наркотичними речовинами (ст. 54 ЦК УРСР);
   в) громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій (ст. 55 ЦК УРСР);
   г) внаслідок помилки (ст. 56 ЦК УРСР);
   д) внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника од-
   нієї сторони з другою або збігу тяжких обставин (ст. 57 ЦК УРСР).
   На практиці нікчемні і заперечні угоди розрізняють відповідно до тексту
   норм, що містяться у главі 3 "Угоди" ЦК України. Тут передбачено два форму-
   лювання: "недійсною є угода" (статті 50—52 ЦК УРСР) та "угода... може бути
   визнана недійсною" (статті 53—57 ЦК УРСР). З граматичного і логічного тлума-
   чення першого формулювання можна зробити висновок, що у зазначених стат-
   тях кодексу йдеться про нікчемні угоди. Друге формулювання має на увазі запе-
   речні угоди.
   Угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (ст. 59
   ЦК УРСР). Це правило поширюється на всі недійсні угоди, у тому числі й ті, ви-
   знання недійсності яких залежить від волі заінтересованих осіб, потерпілих, дер-
   жавних і громадських організацій.
   Наприклад, угода купівлі-продажу, укладена під впливом погрози, набуває
   належної юридичної сили. Проте за позовом особи, що уклала її

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>