ати, втра-
   ту або пошкодження його майна, тобто збитки, пов'язані з укладенням недійсної
   угоди.
   Новий ЦК України передбачає можливість визнання недійсними правочинів,
   вчинених під впливом (вираз невдалий, краще написано в ЦК УРСР 1963 p., —
   внаслідок) обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї
   сторони з іншою стороною, збігу тяжких обставин, тобто запозичив норми попе-
   реднього кодексу, які завжди були необхідними в справі захисту інтересів і суб'-
   єктивних прав учасників цивільного обороту від обманщиків, шахраїв, насильни-
   ків -а інших правопорушників. Проте недостатньо сформулювати зазначені
   норми. Не менш важливо встановити ефективні правові наслідки недійсності цих
   правочинів, які б утримували недобросовісних і непорядних осіб від укладання
   правочинів шляхом вчинення протиправних, а іноді й злочинних дій. У роз-
   в'язанні цього питання перевагу треба віддати ЦК 1963 p., який, як зазначалося
   вище, передбачає односторонню реституцію і відшкодування збитків відносно по-
  
   Угоди (правочини) 179
   терпілої сторони і стягнення майна, в тому числі грошей, правопорушника у
   дохід держави. Новий ЦК України відмовився від односторонньої реституції,
   внаслідок якої тільки потерпіла сторона поновлюється у попередньому майно-
   вому стані. Він допускає двосторонню реституцію, тобто в попередньому стані
   поновлюється не тільки потерпіла сторона, а й правопорушник.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>