йний характер захисних засобів порушеного права, спрямованих на майнову
   сферу порушника, а не на особу. В літературі трапляються й інші ознаки методу
   цивільно-правового регулювання, наприклад, судовий захист порушених цивіль-
   них прав2, майнова спрямованість відповідальності особи за вчинене правопору-
   шення3. Безумовно ці риси притаманні нормам цивільного прав, але їх роль не
   вирішальна у формуванні методу цивільно-правового регулювання, адже на су-
   часному етапі згідно з Конституцією України судовий порядок захисту є домі-
   нуючим щодо захисту будь-яких порушених прав, а майновий характер відпові-
   дальності не є єдиним для всіх засобів цивільно-правового захисту.
   Юридична рівність суб'єктів цивільного права означає, що жодна сторона
   не набуває правових переваг у відносинах, що мають регулюватися нормами ци-
   вільного права. Тут мається на увазі не економічна рівність, оскільки сторони
   можуть мати далеко не однаковий майновий базис, одна сторона може мати
   значну кількість об'єктів нерухомості у власності, інша може взагалі не мати та-
   ких об'єктів.
   Важливо, що можлива економічна фактична нерівність суб'єктів цивільного
   права не скасовує їх юридичну рівність при виникненні між ними цивільно-пра-
   вових відносин. Однак не завжди будуть однаковими за своїм змістом права та
   обов'язки сторін, наприклад у договірних зобов'язаннях, у яких одна сторона ви-
   ступає кредитором, інша

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>