від ЦК УРСР 1963 р. (ст. 51). В цьому
   розум нні позиція нового ЦК України є непослідовною і несправедливою. Необ-
   хідно запозичити норму ст. 51 ЦК УРСР 1963 p., за якою дієздатна сторона зо-
   бов'язана відшкодувати збитки недієздатній стороні, якщо вона знала або могла
   знати про недієздатність сторони. Це правило максимально охороняє майнові ін-
   терес? недієздатної особи, як учасника правочину.
   Новий ЦК України передбачає правові наслідки вчинення правочину, якщо
   обома сторонами правочину є малолітні: у разі його недійсності застосовується
   двостороння реституція. У разі неможливості повернути майно в натурі його вар-
   тість відшкодовують батьки (усиновителі) чи опікун, якщо буде встановлено, що
   вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла
   їхня винна поведінка. Також є новим правило про правові наслідки недійсності
   правочину, укладеного малолітнім з особою віком від 14 до 18 років. У разі не-
   дійсності такого правочину застосовується двостороння реституція. За неможли-
   вості поверненути майно в натурі відшкодовується його вартість. Якщо у непов-
   нолітн^ого немає коштів, необхідних для відшкодування, їх виплату здійснюють
   батьки (усиновителі), піклувальники неповнолітнього за умови, що вони своєю
   винною поведінкою сприяли вчиненню правочину або втраті майна, яке було
   предметом правочину.
   У ьовому ЦК України на відміну від ЦК УРСР 1963 р. одним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>