ини є безплатними. З двосторонніх правочинів до без-
   платних належать договори дарування, безплатного користування майном.
   Деякі двосторонні правочини залежно від розсуду сторін можуть бути як
   платними, так і безплатними (наприклад, договори доручення, зберігання). Юри-
   дичні особи, як правило, укладають платні правочини, що пояснюється їхніми
   комерційними інтересами, які вимагають покриття видатків прибутками від еко-
   номіч.-юї діяльності.
   Правочини, дійсність яких залежить від їхньої мети, називаються каузальни-
   ми. Якщо, наприклад, у борговій розписці не визначено мету, тобто немає пояс-
   нення, чому Н. видав розписку М., то вона повинна бути визнана недійсною. Пе-
   реважна більшість правочинів є казуальною, оскільки правочини між
   юридичними особами завжди мають на меті досягнення певного правового ре-
   зультату. Фізичні особи за допомогою правочинів задовольняють свої потреби і
   тому у таких правочинах також визначається мета їх укладення.
   У деяких випадках законодавець допускає правочини, на дійсність яких не
   впливає мета, а тому навіть за її відсутності такі правочини мають належну юри-
   дичну силу. Вони називаються абстрактними (від лат. abstractio — відтягнення,
   відвер-Іення). До абстрактних правочинів, зокрема, належить вексель.
  
   /годи (правочини) 171
   § 2. Умови чинності угод (правочинів)
   Щоб правочин мав належну юридичну силу, він повинен задовольняти ряд
   умов.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>