ативи і т.
   ін.), то їх діяльність неможлива без правочинів.
   Законодавство, що регулює різні правочини, розглядається у відповідних роз-
   ділах особливої частини підручника з цивільного права. У межах даної теми вис-
   вітлюються лише загальні положення про правочини.
   Правочини, що їх щоденно вчиняють юридичні особи і громадяни, досить різ-
   ні, а тому вимагають певної класифікації, передбаченої законодавством.
   Правочини бувають одно-, дво- або багатосторонніми. Якщо для виникнення
   правочину достатньо волевиявлення однієї сторони, він є одностороннім. На-
   приклад, розпорядження своїм майном не випадок смерті (заповіт) є односторон-
   нім правочином, бо для його складання і оформлення необхідно волевиявлення
   тільки заповідача. До односторонніх правочинів належать також прийняття і від-
   мова від спадщини.
  
   170 Глава 12
   Якщо для виникнення правочину необхідні зустрічні волевиявлення, то це
   двостороння угода. Вона називається договором. Наприклад, волевиявлення од-
   нієї сторони (покупця) купити майно і зустрічне (тобто протилежне за змістом)
   волевиявлення іншої сторони (продавця) продати майно є двостороннім правочи-
   ном купівлі-продажу або договором купівлі-продажу. Для виникнення багатосто-
   роннього правочину необхідно волевиявлення трьох і більше сторін. Вони мо-
   жуть бути як зустрічними (наприклад, при три-, чотиристоронньому обміні
   жил-їх приміщень), так і спрямованими до

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>