ліквідний підхід, що базується на функції грошей
   як засобу збереження вартості.
   Прихильники трансакційного підходу стверджують, що сутністю грошей є
   те, що тільки гроші використовуються для оплати інших товарів і послуг. Під-
   креслюється, що саме в цьому полягає важлива якісна різниця між грошима, які
   є засобом обігу, та всіма іншими речами. Усі речі матеріального світу можуть ви-
   ступати засобом збереження вартості, але лише гроші використовуються як за-
   сіб обігу.
   Ліквідний підхід полягає в тому, що сутністю грошей є їхня властивість бути
   найбільш ліквідним активом. Властивість ліквідності зумовлює легкість, з якою
   володілець може продати відповідний актив у будь-який момент у майбутньому
   за певною номінальною ціною. Фактично цей підхід передбачає, що гроші якісно
   не в дрізняються від інших активів, але вони є найбільш ліквідним з усіх активів,
   їх не треба обмінювати на щось інше перед тим, як купити на них товар або по-
   слугу.
   Порівняно з трансакційним підходом ліквідний підход передбачає віднесення
   до складу грошей інших високоліквідних активів (наприклад, окремі цінні папери
   та об'єкти нерухомості). Таким чином, утворюються нібито гроші ("квазігроші"),
   але вони мають іншу природу. З огляду на юридичний аспект сутності грошей
   траьсакційний підход є більш прийнятним. У той же час ліквідний підхід в еко-
   номіці передбачає можливість ширшого визначення і застосування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>