з обороту у розвинутих країнах світу.
   Теорії юридичної природи грошей. З огляду на юридичну природу гро-
   шей існує кілька теорій: "номіналістичне вчення", що включає в себе теорію
   Гартмана, "державну теорію" Г. Кнаппа та теорію А. Нусбаума; вчення "металіс-
   тів"; "курсова теорія" Ф. Савіньї.
   Основним елементом юридичного вчення про гроші є розмежування двох по-
   нять: 1) поняття грошей, загального для права та економічної науки, і 2) поняття
   грошей у спеціальному юридичному значенні.
   Вчення Гартмана та його послідовників — вчення "номіналістів" — допускає
   закріплення цінності грошей на певному рівні у порядку законодавчого акта. Тим
   часом йдеться не про визначення купівельної спроможності грошей і навіть не
   про створення правової фікції про стійку їхню цінність, а про визначення платіж-
   ної сили грошей. Таким чином, "номіналістична" теорія має чисто юридичний ха-
   рактер: вона зовсім не торкається питання про цінність грошей — цієї суто еко-
   номічної проблеми, яка за своєю суттю не здатна бути предметом юридичного
   дослідження1.
   Французька теорія XVIII ст. виходить з ідеї фіксованої державою цінності
   грошей. Так званий принцип "королівської монетної регалії" передбачав виключ-
   не право короля на карбування і випуск у обіг монет.
   У XVIII ст. Ш. Монтеск'є говорив: "... срібло в монеті має ту ціну, що визна-
   чає король: він установлює співвідношення між визначеною кількістю

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>