пасажиром або членом
   екіпажу морського судна, що затонуло, то для оголошення його померлим пот-
   рібно шість місяців, оскільки припущення його загибелі за таких умов не є без-
   підставним. Але суд у даному випадку визнає не факт смерті громадянина, а ого-
   лошує його померлим на підставі презумпції смерті під час нещасного випадку.
   Окремо закон визначає умови оголошення померлим громадянина, який зник
   під час воєнних дій: його може бути в судовому порядку оголошено померлим не
   раніш ніж через два роки з дня закінчення воєнних дій (ч. 2 ст. 21 ЦК УРСР,
   п. 2 ст. 46 нового ЦК). Пункт 2 ст. 46 нового ЦК дає можливість суду з ураху-
   ванням конкретних обставин справи оголосити фізичну особу померлою і до
   закінчення цього строку, але не раніше закінчення 6 місяців з дня закінчення во-
   єнних дій.
   На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи
   РАГСу видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть. Днем смерті
   громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в
   законну силу цього рішення. У разі оголошення померлим громадянина, який
   пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави при-
   пускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем
   смерті громадянина день його гаданої загибелі (наприклад, день катастрофи па-
   сажирського літака, день землетрусу або іншого стихійного лиха).
   Юридичним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>