майну, яке залишилося у місці проживання без нагляду.
   Щоб усунути юридичну невизначеність, яка спричинена довготривалою від-
   сутністю громадянина, і зазначені небажані наслідки для його майна, закон пе-
   редбачає утворення особливого юридичного статусу для такого громадянина, а
   саме — визнання його безвісно відсутнім. Безвісна відсутність — засвідчений у
   судовому порядку факт довготривалої відсутності громадянина в місці його про-
   живання, якщо не вдалося встановити місце його перебування.
   Для визнання громадянина безвісно відсутнім потрібна наявність таких умов:
   1) громадянин відсутній у місці його постійного проживання протягом року;
   2) згідно зі ст. 18 ЦК УРСР (ст. 43 нового ЦК) громадянина в судовому по-
   рядку може бути визнано безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці,
   де він постійно або переважно проживає, немає відомостей про місце його пере-
   бування. День одержання останніх відомостей може бути підтверджено пред'яв-
   ленням останнього листа відсутнього громадянина або іншим способом (наприк-
   лад, показання свідків). Якщо неможливо встановити день одержання останніх
   відомостей, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, на-
   ступного за тим, у якому були одержані останні відомості, а якщо неможливо
   встановити цей місяць — 1 січня наступного року (ч. 2 ст. 18 ЦК УРСР, п. 2
   ст. 43 нового ЦК);
   3) визнання громадянина безвісно відсутнім

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>