талася не з їхньої
   вини (ч. 1 ст. 446 ЦК УРСР). Якщо неповнолітній, який не досяг 15 років, запо-
   діє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом навчального, виховного або
   лікувального закладу, ці заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, як-
   що не доведуть, що ця шкода виникла не з їхньої вини (ч. 2 ст. 446 ЦК УРСР).
   У ст. 31 нового ЦК прямо визнається, що малолітня особа не несе відпові-
   дальності за завдану нею шкоду. В свою чергу, ст. 1197 встановлює, що шкода,
   завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками (усиновителями) або
   опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює вихо-
   вання малолітньої особи, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком не-
   сумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду
   за малолітньою особою. Обов'язок цих осіб відшкодовувати шкоду, завдану ма-
   лолітньою особою, не припиняється при досягненні нею повноліття. Разом з тим
   малолітня особа після досягнення повноліття може бути зобов'язана судом част-
   ково або у повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до 14 років
   життю або здоров'ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а осо-
   би, які відшкодовували цю шкоду за малолітню особу, стали неплатоспроможни-
   ми або померли.
   Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом нав-
   чального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>