таттею встановлюється, що правовий акт органу державної
   влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самовряду-
   вання, їхніх посадових і службових осіб, що обмежує можливість мати не забо-
   ронені законом цивільні права та обов'язки, є незаконним.
   Проте слід зазначити, що допускається обмеження правоздатності "у випад-
   ках і в порядку, передбачених законом" (ч. 1 ст. 12 ЦК УРСР). За чинним зако-
   нодавством обмеження правоздатності можливо, зокрема, як покарання за вчи-
   нений злочин, причому громадянин за вироком суду може бути позбавлений
   правоздатності не в цілому, а лише здатності мати деякі права — обіймати певні
   посади, займатися певною діяльністю.
   Примусове обмеження правоздатності не можна змішувати з позбавленням
   громадянина деяких суб'єктивних прав. Так, конфіскація майна за вироком суду
   означає позбавлення громадянина права власності на певні речі та цінності, але
   не пов'язана з обмеженням правоздатності.
   Виникнення та припинення правоздатності. Згідно з законом цивільна
   правоздатність виникає у момент народження і припиняється смертю громадяни-
   на. Проте наведене чітке формулювання закону викликає деякі запитання.
   Перш за все слід з'ясувати, чи виникають з народженням людини всі елемен-
   ти змісту правоздатності, передбачені законом, чи лише деякі елементи.
   Як було зазначено, принцип рівності правоздатності не означає повного збігу
   її обсягу

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>