ати окремі права та обов'язки (неповнолітні, психічно хворі). Наприклад,
   малолітній не може мати такі елементи змісту правоздатності, як право запові-
   дати майно або бути членом кооперативу. У таких випадках йдеться про немож-
   ливість мати деякі права, яка поширюється однаковою мірою на усіх громадян
   (наприклад, на усіх неповнолітніх), і, таким чином, принцип рівності правоздат-
   ності не порушується, не має винятків. Зазначимо, що це знайшло своє відобра-
   ження у п. З ст. 25 нового ЦК, за якою у випадках, встановлених законом, здат-
   ність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватись з досягненням
   фізичною особою відповідного віку.
   Невідчужуваність правоздатності та неможливість її обмеження.
   Празоздатність визнається за кожним громадянином. При цьому відповідно до
   закону громадянин не має права відмовитися від правоздатності або обмежити
   її. Отже, правоздатність є невідчужуваною. Частина 2 ст. 12 ЦК УРСР встанов-
   лює, що угода, спрямована на обмеження правоздатності, є недійсною. Громадя-
   нин має право, за умови додержання встановлених законом вимог, розпоряджа-
   тися суб'єктивними правами (продати або подарувати належну йому річ тощо),
   але не може розпорядитися своєю правоздатністю.
   У ст. 27 нового ЦК визначено, що правочин, що обмежує можливість фізич-
   ної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.
   Крім того, цією ж статтею

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>