що усі економічні відносини (виробничі) є водночас майновими, то тут
   фактично матиме місце ототожнення цих понять, які фактично не завжди
   збігаються. Необхідно також зважати на те, що, як уже зазначалося, виробничі
   відносини породжують певний загальний економічний результат, настання якого
   не є предметом правового регулювання. Однак виробнича діяльність не є само-
   ціллю для людей. Не менш важливою є функція забезпечення конкретних потреб
   людей. Відповідно вони змушені вступати у конкретні економічні відносини щодо
   розподілу та споживання створених матеріальних благ, що мають здійснюватися
   у встановленому державою порядку. Тобто така частина економічних відносин
   потребує правового врегулювання.
   Агаркоч М. М. Предмет й система советского гражданского права. — М., 1950. — С. 54;
   Колганов М. В. Собственность в социалистическом обществе. — М., 1953. — С. 7; Вильнянский
   С. Й. Лекцин по советскому гражданскому праву. — Харьков, 1958. — Ч. 1. — С. 9;ГенкинД. М.
   Право собстзенности в СССР. — М., 1961. — С. 20; Советское гражданское право. — К., 1983. —
   Ч. 1. —С. 7.
   г\
   Алексеев С. С. Предмет советского социалистического гражданского права. — Свердловск,
   1959. — С. 46; Братусь С. Н. Предмет й система советского гражданского права. — М., 1963. —
   С. 9—35.
   Советское гражданское право / Под ред. В. А. Рясенцева. — М., 1975. — С. 4.
   Гражданское право. — Харьков, 1996. — Ч. 1. — С. 12;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>