ність цивільних союзів, наприклад у Німеччині, регламентується цивіль-
   ним законодавством (Р. І Гл. II ЦК)1, торгових — торговим законодавством (Ні-
   мецьким торговим кодексом та спеціальними актами, зокрема Законом про акціо-
   нерні товариства Німеччини від 1966 р.)2. Крім того, специфікою німецького
   права є те, що існують союзи (товариства), що не мають статус юридичної осо-
   би, але наділені деякою правоздатністю — "неправоздатні союзи" — повні, ко-
   мандитні товариства (Гл. II ЦК).
   Негосподарськими союзами в даних країнах є об'єднання осіб, які мають
   "ідеальну" мету: політичну, наукову, соціальну, благодійну тощо.
   Установою в зазначених країнах є юридична особа, яка створюється на піде-,
   таві односторонньої угоди приватної особи. Ця приватна особа розробляє уста-
   новчий акт, який визначає мету створення установи, та виділяє майно для досяг-
   нення цієї мети (80 Гл. II ЦК Німеччини).
   У Швейцарії союз — об'єднання осіб — має назву корпорації3.
   До юридичних осіб публічно-правового характеру в названих державах та у
   Фракції відносять державу, місцеві громади, округи, державні установи, на-
   вчальні установи, торгові палати, благодійні організації, державні господарські
   підприємства тощо.
   Окремої уваги заслуговує поділ французьких юридичних осіб. У Франції до
   юридичних осіб приватноправового характеру відносять союзи. Законодавству
   Франції невідоме поняття приватної установи.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>