проможності та
   банкрутства, правом обігових документів тощо. Названі інститути часто мають
   комплекснлй характер з погляду поділу права на публічне і приватне.
   У західних країнах немає дискусії щодо поділу системи права на галузі, яка
   ведеться у нашій країні. Традиційно тут іменується "правом" будь-який комплекс
   норм, що регулюють відокремлену сферу суспільних відносин (наприклад, кон-
   курентне право, видавниче, біржове, картельне). Проблема відмежування ци-
   вільного і торгового права від інших галузей права тут зводиться в основному до
   проблеми розмежування публічного і приватного права.
   Визначення місця цивільного права у правовій системі держави пов'язано та-
   кож з проблемою його взаємовідносин з іншими галузями права, передусім тими,
   які регулю-оть майнові та особисті немайнові відносини, а саме: сімейним (у кра-
   їнах, де воно розглядається як окрема галузь права), трудовим, кооперативним
   правом, тобто галузями, які розвивалися у межах або на основі цивільного
   права.
   Цивільне право серед цих галузей виконує інтегруючу міжгалузеву функцію.
   Багато його норм та інститутів субсидіарно застосовують для регулювання сі-
   мейних, трудових, кооперативних відносин. Наприклад, у сфері сімейного права
   субсидіарно застосовуються цивільно-правові норми про дієздатність, представ-
   ництво, дозіреність, позовну давність, угоди, відповідальність тощо. Деякі інсти-
   тути трудового права

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-1638 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>