вказаної статті свідчить про те, що громадянин може бути позбавлений цивільної дієздатності з урахуванням його психічного стану і неможливості розсудливо вести свої справи. Цим дієздатність також відрізняється від правоздатності, якої за діючим законодавством громадянин не може бути позбавлений.
   Б. Часткова дієздатність. ЦК України (ст.13) регламентує обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 15 до 18 років. Враховуючи ступінь їх психічної зрілості і деякий життєвий досвід, законодавець надає їм можливість вчиняти певні дії, які по-
   66
  
  
   роджують правові наслідки. Таку дієздатність прийнято називати частковою. Для неї є характерними такі елементи:
   1. Право самостійно вчиняти дрібні побутові угоди. В ст.13 немає визначення цього поняття. Практика ж застосування ст.13 ЦК України виходить з того, що для дрібної угоди характерною є незначна вартість набутих речей. ЦК Таджикистану встановлює, що неповнолітні віком від 15 років вправі самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди, які не спричиняють їм шкоди (ч.І ст.13). Таке формулювання норми, на наш погляд, є вдалим, оскільки дає можливість посилити охорону прав та інтересів неповнолітніх. Інші угоди укладаються неповнолітніми за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників. Згода — це вираз волі означених осіб на укладання відповідних угод. Сама по собі обізнаність батьків та інших осіб про укладання підлітком угоди не є їхньою згодою.
   2. Право розпоряджатися своєю заробітною платою (заробітком) або стипендією. Заробітна плата — це винагорода за працю, яка виплачується у процесі виконання трудової функції на підставі трудового договору. Її розмір залежить від якості і кількості витраченої праці. Заробіток — винагорода за результат праці, встановлюється, як правило» за згодою сторін в цивільно-правовому договорі.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>