кщо до досягнення 18-річного віку дієздатна особа розриває шлюб, то чи втрачає вона набуту цивільну дієздатність?
   ЦК України не дає відповіді на це питання, як і цивільні кодекси інших держав. Лише ЦК Литви містить з цього приводу таке правило: у випадку розірвання шлюбу або визнання його недійсним з причин, не зв'язаних із шлюбним віком, неповнолітній не позбавляється набутої дієздатності.
   Цивільна дієздатність — важливий елемент цивільно-правового статусу громадян. Для неї є характерними такі риси:
   — незалежність від соціальної приналежності, статі, раси, національності, ставлення до релігії, тобто всі повнолітні мають рівну дієздатність;
   — непередаваність, невідчужуваність, тобто громадяни не можуть розпоряджатися своєю дієздатністю; вони розпоряджаються лише своїм наявним суб'єктивним правом, а не мож-ливістю (здатністю) своїми діями набувати цивільні права і обов'язки. На основі цього ч.2 ст. 12 ЦК України визнає недійсними угоди, які обмежують дієздатність громадян. Так, є підстави вимагати визнання недійсним заповіту, який зобов'язує спадкоємця не укладати договорів купівлі-продажу і дарування щодо спадкового майна. Такий заповіт спрямований на обмеження дієздатності спадкоємця як здатності вчиняти правомірні дії, зв'язані з виникненням, припиненням, зміною цивільних прав і обов'язків.
   Діюче цивільне законодавство (ч.І ст.12 ЦК України) допускає обмеження дієздатності громадян у випадках і в порядку, передбачених законом — ст.15 ЦК України, яка визначає умови і правові наслідки обмеження дієздатності громадян, що зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. Крім того, ст. 16 ЦК України передбачає можливість визнання громадянина недієздатним, якщо він внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Правило

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>