ільних прав і обов'язків.
   Співвідношення між правоздатністю (як здатністю, можливістю мати цивільні права) і суб'єктивними цивільними правами таке, як між можливістю і дійсністю. Можливість перетворюється у дійсність за певних умов, так само і здатність мати цивільне право (правоздатність) перетворюється у суб'єктивне цивільне право через юридичний факт (факти).
   Наприклад, громадянин здатний мати право користування жилими приміщеннями у державному жилому фонді. Для того щоб здатність (можливість) мати право користування жилими приміщеннями і самі жилі приміщення перетворились у дійсність, необхідно настання юридичних фактів: прийняття громадянина на квартирний облік, одержання ордера на жилі приміщення, укладення договору найму жилого приміщення.
   63
  
  
   Є ще й інший аспект співвідношення між цивільною правоздатністю і суб'єктивним цивільним правом. За юридичною природою цивільна правоздатність може бути віднесена до своєрідного суб'єктивного права. Правоздатний громадянин має право володіти цивільними правами і обов'язками. Схожість між правоздатністю і суб'єктивним цивільним правом полягає в тому, що і правоздатність, і суб'єктивне цивільне право — це міра можливої (дозволеної) поведінки. Українська держава, закріпивши за громадянами цивільну правоздатність, тим самим визнала за ними можливість або дозволеність бути суб'єктами цивільних прав і обов'язків.
   Однак, існують і відмінності між зазначеними категоріями. Суб'єктивне цивільне право, як відомо, є не тільки мірою можливої (дозволеної) поведінки самої уповноваженої особи, а й її можливістю вимагати правомірної поведінки від зобов'язаних осіб.
   Отже, наявне суб'єктивне право громадянина відображає його відношення з державою, а також із зобов'язаними особами. Цивільна правоздатність громадянина є лише мірою його можливої

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>