нням про зобов'язання та окремим їхнім видам.
   У третій книзі — «Право на речі» — вміщено інститути володіння, права власності, іпотеки, заставного права. Сімейному і спадковому праву відведено четверту та п'яту книги.
   Німецькому цивільному укладанню властиві складна юридична техніка і мова викладу. З часів прийняття воно зазнавало багатьох змін та доповнень, особливо у сфері прав жінок, сімейно-шлюбного права, житлового найму тощо.
   Німецьке цивільне укладення не мало за межами німецької держави такого успіху, як кодекс Наполеона. Воно вплинуло на норми Японії, Бразілії, Швейцарії, Австрії, Перу та інших держав, включаючи СРСР.
   У Франції та ФРН поряд з цивільними кодексами діють торгові. Французький торговий кодекс (ФТК) був прийнятий у 1807 р. (вступив у дію у 1808 р.). Німецьке торгове укладення (НТУ) — у 1897 р. (вступило у дію у 1900 р.).
   Прийняті торгові кодекси складалися з 4 книг. У Франції ці книги мали назви: «Про торгівлю взагалі», «Про морську торгівлю», «Про неспроможність і банкрутство», «Про торгову юрис-дикцію». У Німеччині книги мали такі назви: «Торгові діячі», «Торгові товариства», «Торгові угоди», «Морське право».
   Різниця між двома названими кодексами є значною як за обсягом, так і за змістом матеріалу. Німецьке торгове укла-
   44
  
  
   дення було прийнято значно пізніше ФТК, тому воно було пристосованішим до вимог капіталістичного обігу і містило значний правовий масив. Сьогодні його роль у системі торго-вого законодавства набагато вища, ніж ФТК. Між тим загальною рисою для обох кодифікацій є зменшення їхньої ролі у системі джерел торгового законодавства Франції та Німеччини. Торгові відносини сьогодні регламентовані здебільшого великою кількістю спеціальних законів.
   ФТК зберіг на сьогодні лише два десятки статей (із 130) у первісній редакції. Друга книга

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>