|
ться новий інститут — послуг.
На прикладі деяких країн подивимось, які правові інститути у сукупності створюють систему цивільного права.
У Болгарії (у теорії і на практиці) виходять з пандектної системи цивільного права. У ній виділяються: Загальна частина (норми відносно джерел цивільного права, їх тлумачення та застосування, суб'єкти, угоди, представництво тощо);
Особлива частина (право на речі, яке охоплює право власності, право на чужі речі, право забудівлі, право користування; авторське, винахідницьке право та право на промисловий зразок; зобов'язальне право; спадкове право).
Система цивільного права Угорщини включає: вводні положення, де формулюються мета закону, правила про здійснення, захист цивільних прав та виконання обов'язків; право влас-ності; зобов'язальне право; право на твори інтелектуальної діяльності; спадкове право.
Система цивільного права Чехо-Словаччини, окрім Загальної частини, включає право власності та інші права на речі; норми, які регулюють надання послуг організаціями, та норми для міжнародних торговельних відносин; право особисто-
40
го користування квартирами та земельними ділянками; особисті права, майнові права; спадкове право.
Предмет та метод цивільного права дозволяє не лише буду вати систему цивільного права окремої країни, а й відмежувати її від інших галузей права (державного, адміністративного, трудового тощо). У західних країнах взагалі відсутня дискусія щодо поділу системи права на галузі, яка ведеться нашій країні. Традиційно тут іменується «правом» будь-який комплекс норм, що регулюють відокремлену сферу суспіль них відносин (наприклад, конкурентне право, видавниче біржове, картельне тощо). Проблема розмежування цивільного і торгового права від інших галузей права тут зводиться основному до проблеми розмежування публічного
|