торгове право. До приватного належать також певні норми транспортного, трудо-
   38
  
  
   вого та аграрного права, що відмежувалися від торгового та цивільного. Для згаданих галузей, які поєднують у своєму складі норми публічного і приватного характеру, характерною є комплексність.
   Концепція приватного права була детально розроблена у період становлення і розвитку капіталізму (XIX ст.). Вона визначила такі принципи цивільного і торгового права, як формальна рівність сторін перед законом, свобода і недоторканість приватної власності, свобода договору, відповідальність за вину.
   Дальший розвиток капіталізму викликав процес «публіцизації» приватного права, тобто вторгнення публічного права з його методами регулювання у сферу традиційного цивільного і торгового права. Це було пов'язано з активним втручанням держави у господарське життя, з обмеженням права приватної власності та принципу свободи договору. Межі між публічним та приватним правом стираються. Багато хто взагалі заперечує необхідність такого поділу. Як доказ використовується факт появи великої кількості законодавчих актів, значних кодифікацій у цілих галузях економіки, що містять норми публічного і приватного права: банківське, транспортне, страхове. Проте, серед норм цих комплексних галузей легко відрізнити норми адміністративного (публічного) і цивільного та торгового (приватного) права.
   Поділ права на публічне і приватне заперечується також прибічниками теорії «соціальної функції права» (засновник — французький юрист Леон Дюгі). Її суть полягає в тому, що кожний індивід у суспільстві не є носієм прав, а лише виконує громадський обов'язок або соціальну функцію в ім'я загального блага.
   Незважаючи на пом'якшення різниці між публічним і приватним правом, такий поділ сьогодні зберігає силу і має практичне значення.
   Предмет

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>