положень, так і відмінностей, відносно яких необхідно досягти єдності. Прикладом уніфікації цивіль-
   34
  
  
   них норм шляхом укладення міжнародно-правових актів можна назвати Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.
   Наслідком взаємодії вітчизняного цивільного права з іноземним є застосування останнього суб'єктами цивільних правовідносин з іноземним елементом, судовими та арбітражними органами України. Наприклад, суд відповідно до закону застосовує норми іноземного права. Ст.569 ЦК України встановлює, що права і обов'язки сторін по зовнішньо-торговельній угоді визначаються за законами місця її укладення, якщо інше не встановлено погодженням сторін. Отже, якщо місце укладення угоди за кордоном, сторони чи арбітраж застосовуватимуть для регулювання відносин по угоді іноземний закон.
   Взаємодія вітчизняного та іноземного цивільного права відбувається і у таких формах, як надання іноземній правовій нормі значення юридичного факту (наприклад, урядовими постановами можуть встановлюватися обмеження щодо громадян держав, в яких передбачено спеціальні обмеження цивільної правоздатності громадян України), або виступ іноземної правової норми передумовою акту правозастосування (наприклад, іноземним громадянам надається певний статус при умові взаємності). В усіх цих випадках необхідно звертатися до іноземного права.
   Нормам вітчизняного цивільного права також надається юридичне значення за кордоном.
   З науково-пізнавального боку вивчення зарубіжного цивільного права дозволяє теоретично осмислити провідні закономірності його розвитку, краще засвоїти своє національне цивільне право.
   Порівняльне цивільне право розширює науковий світогляд, підвищує правову культуру юриста, є формою розвитку міжнародних наукових зв'язків.
   §2. Предмет, методи та система цивільного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>