дом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, заявники, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не тільки для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим автором, останній втрачає право
   381
  
  
  
   на одержання правоохоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому випадку втрачається можливість патентування пропозиції за
   кордоном і остання може бути використана іноземними і особами без виплати винагороди.
   Проте, з цього загального правила Закон встановив важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкриють цю інформацію, але не раніше як за місяців до дати подання заявки до Держпатенту, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним.
   Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоча у Законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець ще не знає. Винахідництво — це творчий пошук, створення нового пристрою, технологій, матеріалу тощо. Саме про. це йдеться в Законі: право авторства на винахід належить громадянину, який створив винахід. Тому

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>