вдання. У цих випадках особисті немайнові права належать тільки авторам зазначених творів. Виключне право нг використання твору належить особі, з якою автор перебуває і ТРУДОВИХ відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором. Виключне право на використання твору охоплює усі майнові права автора. Отже, усі вони належать робо-
   361
  
  
   тодавцю, але за таких умов: 1) твір створено за договором мі автором і роботодавцем, тобто не на підставі трудового договору (контракту), а саме на підставі договору між автором і роботодавцем про створення твору; 2) автор працює у роботодавця за наймом, тобто за трудовим договором (контрактом) [ст.20 Закону про авторське право].
   Розмір авторської винагороди за створення і використаний твору, створеного за договором з автором, який працює за наймом, та порядок її виплати встановлюється у договорі між автором і роботодавцем,
   Суб'єктом похідного авторського права може стати будь-яка фізична чи юридична особа, до якої авторське право перейшло на підставі цивільної угоди відповідно до ст.27 Закону про авторське право. Крім того, авторське право може перейти від автора чи іншої особи, яка має авторське право, до інших фізичних чи юридичних осіб або до держави в порядку спадкування (ст.25 Закону про авторське право). Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі і репутації автора.
   Відповідно до ст.24 згадуваного Закону авторське право діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті. Але із загального правила цією ж статтею передбачено винятки: 1) строк охорони творів, створених у співавторстві, діє протягом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>